Організаційні пропозиції

В Університеті є процеси, які, на сьогодні, не завжди орієнтується на кінцевий результат або ж не побудовані системно.

Перший такий процес – це кандидатськи дисерертації, а точніше, їх впровадження. Це велике питання і під закінчення терміну написання дисертації дисертант дуже часто починає швидко шукати, кому ж саме його дослідження цікаве.

Тому важливо ще на першому році досліджень сформувати перелік хоча б із 2-3 організацій, яким розробки за тематикою дисертації будуть цікаві та витратити необхідний час, щоб отримати від зацікавлених відповідні вимоги. Якщо ці вимоги будуть виконані – дисертація не тільки буде впроваджена, але й зможе стати джерелом гідного доходу для дослідника.

Другий процес – це профорієнтація, а точніше – маркетинг набору на бакалаврат та магістратуру. Кафдери та факультети роблять це не системно, часто покладаючись лише на стандартні заходи накшталт Дня відкритих дверей. Але є багато інструментів, які дозволяють значно підвищити рівень вступу потенційних абітурієнтів на відповідні спеціальності.

  1. Презентації в школах – для реалізації даного напрямку працюють презентаційні команди в рамках Наукового товариства.
  2. Профорієнтаційні школи – на канікулах (запрошення на школу більш цікаве ніж просто на День відкритих дверей, при цьому вплив на абітурієнта значно більший).
  3. Формування “профільних шкіл” – шкіл, із якими відповідна кафедра працює цілеспрямовано, формалізація такої співпраці може бути реалізована в рамках проекту “Унівеситетська кафедра в школі”. В тому числі в рамках роботи із такими школами можлива підготовка школярів до МАН, олімпіад, турнірів на базі Університету
  4. Сучасні конференції – за актуальними напрямками, із залученням школярів, в тому числі – учасників конкурсу-захисту МАН.
  5. Підвищення якості соціальних підтверджень якості освіти – договір із работодавцями, наявність студентських лабораторій, організованість практик, участь в проектах академічної мобільності, ведення частини занять аглійською мовою, тощо.

Універсальна модель діяльності Наукового товариства

Науково підходити до розвитку Наукового товариства… Це логічно і вірно. Тому однією з задач є розробка загальної моделі діяльності та розвитку Наукового товариства.

В результаті досвіду роботи та з огляду на існуючі перспективи можему виділити наступну структуру:

  1. Журнал роботи підрозділів: для кожного підрозділу це список учасників та їх спеціалізація, постійно діючі процеси (гуртки, семінари, клуби, тощо), наукові розробки та проекти, статистичні показники.
  2. Схема представлення проектів: від простого опису і каталогу до представлення дні відкритикх дверей, фестивалях та виставках та на презентаціях для підприємців.
  3. Положення щодо виборів – опис процесу подання кандидатур, їх реєстрації та безпосередньо сама процедура виборів.
  4. Модель проведення конференцій – із визначенням цікавих тем, запрошенням авторитетних спікерів, видання як результат висновків учасників конференцій щодо розвитку відповідного напрямку науки, видення тез, залучення спонорів, забезпечення донесення результатів досліджень учасників та конференції в цілому до зацікавлених представників бізнесу, публічного управління, громадського сектору, тощо.
  5. Залучення інвестицій на наукові дослідження – співпраця із бізнесом, робота з університетськими, місцевими, національніми та міжнародними фондами (гранти).
  6. Використання сайтів та соціальних мереж для організації інформування учасників організації та представлення результатів роботи.
  7. Взаємодія зі школами – проведення профорієнтаційних зустрічей, підготовка до участі в конкурсі-захисті МАН, предметних олімпіадах та турнірах.

Головні напрямки діяльності Наукового товариства

В процесі із розвитку Наукового товариства було поставлено питання: “А навіщо необхідне Наукове товариство?” Адже в цілому наука на факультетах є, працюють факультетські студентські нукові товариства (СНТ), навіть на деяких факультетах працюють ради молодих вчених (РМВ).

Ключове питання, на яке треба знайти відповідь – це ті процеси, заходи, взаємодії, які цікаві декільком, а, можливо, і всім факультетам, при чому, як студентам, так і молодим вченим.

Основними напрямками, які можна назвати такими, що відповідають рівню Наукового товариства можна назвати:

  • Міждісциплінарна взаємодія (різні проекти, для реалізації яких потрібні учасники з різних галузей знань).
  • Взаємодія із підприємцями та органами публічного управління (розуміння їх потреб та адаптація задач до рівня, на якому можна їх вирішувати в Університеті, організація впроваджень результатів досліджень).
  • Взаємодія з іншими науковими організаціями (організація участі в заходах, що проводять інші наукові організації та запрошення їх представників до участі в заходах, що проводять підрозділи наукового товариства).
  • Представлення результатів досліджень (від внутрішніх заходів до участі в міських, обласних, національних фестивалях та виставках).
  • Профорієнтація абітурієентів (в тому числі із виїздом до шкіл, та залученням написання школярами науково-дослідних робіт на університетській науково-дослідній базі).
  • Обмін досвідом  та результатами (організація досліджень, внутрішньої роботи, організація конференцій, тощо).
  • Організація докуметообігу, методична підтримка, збір статистичних показників (робота, необхідна для того, щоб організація працювала)
  • Приміщення загального користування (для зустрічей, занять та проведення досліджень).

В результаті було сформовано певні команди, та визначені можливі напрями взаємодії:

  • Напрямок “Робототехніка” (проекти “Система контролю та управління доступом до шкіл”, “Дистанційний контроль вологості та температури повітря”)
  • Напрямок “Інформаційні системи” (проекти “Smart-University”, написання телеграм-боту для проекту “ЗОВ”, обліково-аналітична система “Показники соціально-економічного розвитку регіону”, “Автоматизований контроль громадської думки”).
  • Напрямок “Системи управління контентом” (проект “Типове технічне завдання для створення сайту підрозділу наукової організації”)

Як перспективні, та такі що в розробці:

  • Історичні дослідження для перших розділів місцевих та регіональних стратегічних документів (історичний факультет).
  • Наукова Школа лідерства (історичний та факультет психології)
  • Школа IT-інструментів для бізнесу (економічний + соціологічний)
  • Локалізація програмного забезпечення (іноземних мов)
  • Обробка Big Data (НДІ Астрономії, економічний, ФКН).
  • Університетська криптовалюта (ФКН, економічний).
  • Розвиток мотивації студентів та ефективності роботи команд (психологічний)
  • Оцінка якості продуктів харчування (хімічний).
  • Автономні міські зарядні присторої (фіз-енерго, економічний).
  • Присторої для реалізації концепції SMART-city в місті.
  • Підвищення ефективності управління (економічний).
  • Система дистанційної діагностики: оцінка родимки із використанням нейронних мереж (Медичний, економічний).

Для роботи наукового товариства в цілому та забезпечення роботи підрозділів розроблено:

  • Статут
  • Документи (звіти, плани, облік членів, результатів досліджень, проектів).
  • Моделі проведення (заходів, конференцій, виставок).
  • Алгоритм роботи інноваційного бізнес-інкубатору.

“защищать или не защищать?”…

Вот такой шутливый заголовок, навеянный гамлетовским “быть или не быть…?” (по правде говоря, вариантов для заголовков было-перебыло), венчает первую запись в блоге НОУ, которая посвящена небольшим обобщениям возмущений и негодований научной общественности, сколыхнувших бренные будни отечественной науки, по поводу защиты одной весьма любопытной докторской диссертации (с авторефератом можно ознакомиться здесь) некой ГАВЕЛИ Оксаны Николаевны, которая должна… была состояться, если память не изменяет, 25 января 2018 года (начало в 12:00), однако “анонса” на эту “пьесу в двух действиях” на официальном сайте уже нет (последний раз его [анонс] видели 11 января 2018 года).

“Любопытность” сей, простите, диссертации заключается в том, чтобы “… розробити сучасну квантово-орбітальну теорію культурології…”. Кстати, что еще занятно, так это то, что на пути достижения этой цели среди прочих “завдань”, которые ставит перед собой диссертантка, опять стоит разработка того же самого. Это как с целью поступить в вуз (цель – поступить в вуз) поставить перед собой задачи:
– пройти ВНО;
– выбрать вуз;
– сдать документы;
– пройти вступительные спытания;
– [и опять:] поступить в вуз.
Пример, быть может, не самый красочный и точный, во всяком случае игра не стоит свеч точно так, как не оправдывается затрата времени на подбор корректной аналогии.

 Чтобы не пересказывать всех претензий, высказанных в адрес “труда” автора диссертации, а также не отнимать у читателя возможность наряду с незыблемым правом насладиться оригинальными текстами “претензистов” приводим ссылки на официальные письма, а также отзывы и рецензии:

письмо министру науки и образования Украины

ответ ректора на письмо министру

письмо ректору

дополнения к письму ректору

отзыв декана

отзыв

отзыв (физ-мат)

В дополнение… так сказать, на десерт… можно позабавить свой глаз публицистическими излияниями на тему гуманитарной дегенерации современной украинской науки по ссылке 1 и ссылке 2.

С основными положениями “теории”, которая стала напалмом всеобщего возмущения можно ознакомиться здесь, а также пощекотать нервы еще одной статьей авторки.

Для внимательного и сознательного читателя, жадного до знаний, для которого достижение истинного научного знания – превыше всего, для которого научный подход – не пустые слова, нет места для сомнений, что для него какие-либо дополнительные комментарии по сему случаю вопиющего “невігластва”, карциномы лженауки, проникающей в здоровый организм научного познания, излишни.

…Так всех нас в трусов превращает мысль,
И вянет, как цветок, решимость наша
В бесплодье умственного тупика,
Так погибают замыслы с размахом,
В начале обещавшие успех,
От долгих отлагательств. Но довольно!..

(Источник: http://vikent.ru/enc/6272/)